Магніт

Магніт — це матеріал або тіло, яке має власне магнітне поле та здатне притягувати феромагнітні метали (залізо, нікель, кобальт), а також взаємодіяти з іншими магнітами.

Основні види магнітів

• Постійні магніти — зберігають свої магнітні властивості протягом тривалого часу без зовнішнього джерела енергії.

  • Неодимові (NdFeB): найпотужніші сучасні магніти. Використовуються в електроніці, двигунах, фіксаторах.

  • Феритові: дешевші, стійкі до корозії та високих температур. Часто зустрічаються на холодильниках або в динаміках.

  • Альніко (AlNiCo): виготовляються зі сплаву алюмінію, нікелю та кобальту. Стійкі до надвисоких температур.

• Тимчасові магніти — намагнічуються лише у зовнішньому магнітному полі (наприклад, звичайне м'яке залізо).

• Електромагніти — створюють магнітне поле лише під час проходження електричного струму через обгортку. Застосовуються в промислових кранах, реле та МРТ-сканерах.

• Полюси: Кожен магніт має два полюси — північний ($N$) та південний ($S$). Однойменні полюси відштовхуються, різнойменні — притягуються.

• Незмінність полюсів: Якщо розрізати магніт навпіл, утворяться два нових магніти, кожен з яких матиме власні $N$ та $S$ полюси.